Літо на асфальті (2026)

Валеска, яку всі звуть Лес, розмінює четвертий десяток і живе сьогоднішнім днем. Вона — курʼєрка на велосипеді в Гамбурзі, яка обожнює швидкість, свободу та відчуття контролю над власним тілом і життям. Після роботи вона тусується зі своєю «курʼєрською бандою» — дивакуватою, але відданою спільнотою, яка замінює їй родину, та насолоджується стосунками «без зобовʼязань» із Ройєю. Лес і думки не допускає про те, щоб осісти, завести сімʼю чи перестати крутити педалі. Але одного вечора на порозі її квартири зʼявляється батько Норберт, з яким вона не спілкувалася роками. Розгублена й розлючена, Лес тікає з дому, потрапляє під машину й опиняється в лікарні. Мати й дитина, яку вона носить під серцем, виживають, але тепер Лес не може працювати, а отже — втрачає єдине, що тримало її на плаву .

Норберт, який насправді приїхав повідомити доньці страшну новину — у нього невиліковна пухлина мозку, — вирішує не говорити про це. Натомість він без її відома влаштовується до курʼєрської служби замість Лес, аби та не втратила роботу. Цей чоловік у роках, який звик до спокійного сільського життя, раптом опиняється в шаленому ритмі гамбурзьких вулиць, серед молоді, яка говорить незрозумілою йому мовою. Але поступово він стає частиною цієї дивакуватої «родини», а Лес, яка готується до аборту, змушена визнати, що батько поруч як ніколи доречний. Ситуація ускладнюється, коли Тайлер — колега й біологічний батько дитини, який сам ще майже підліток, — щиро радіє майбутньому батьківству, а Ройя несподівано пропонує виховувати малюка разом. Лес розривається між бажанням зберегти свободу й тиском почуттів, які вона не може контролювати, поки Норберт намагається встигнути прожити з донькою хоч трохи часу, якого в нього майже не залишилося .