День боротьби (2023)

Майкі «Ірландець» Фленніган — колишній чемпіон світу з боксу в середній вазі, який десять років тому сів за кермо напідпитку й спричинив аварію, у якій загинула дитина. Відсидівши покарання, він виходить на свободу й готується до першого бою за десятиліття, який має відбутися того ж вечора в Медісон-сквер-гарден. Але є те, про що Майкі не розповідає нікому: лікарі виявили в нього аневризму головного мозку, і будь-який сильний удар може стати смертельним. Він виходить на ринг, знаючи, що цей бій, найімовірніше, останній у його житті .

Цей день Майкі проводить у рідному Брукліні, відвідуючи тих, хто був важливий для нього в минулому. Він закладає каблучку матері, аби поставити всі гроші на власну перемогу, сподіваючись забезпечити майбутнє колишній дружині Джессіці та доньці, з якими майже не спілкується. Він зустрічається з дядьком, який зберігав для нього ту саму каблучку, заходить до найкращого друга дитинства, що став священником, і нарешті наважується відвідати батька в будинку для літніх людей. Батько, який колись знущався з нього, тепер прикутий до ліжка після інсульту й не може говорити, але сама його присутність змушує Майкі зіткнутися з травмою, яка зробила його тим, ким він став. Кожна зустріч — це спроба попросити прощення й водночас знайти його для себе .

Фільм знятий у чорно-білій гамі, що нагадує класичні боксерські драми, але головна битва тут відбувається не на рингу. Майкі намагається встигнути виправити те, що ще можна виправити, перш ніж пролунає фінальний гонг. Він роздає гроші незнайомцям, віддає куртку дівчинці на холодній вулиці й намагається хоч якось загладити провину перед тими, кого зламав. Сам бій стає радше формальністю, ніж кульмінацією: до моменту, коли Майкі виходить на ринг, історія вже сказана. А після перемоги він повертається до своєї порожньої квартири, лягає на ліжко, і стіни навколо вкриваються найкращими спогадами його життя. Глядач так і не дізнається напевно, чи помирає Майкі тієї ночі, але відчуття таке, ніби він нарешті знайшов те, чого шукав .