Еліна (2002)

Фільм про дитинство, про дорослішання і про те, що потрібно завжди стояти на своєму, навіть якщо під ногами болотяний топ. Маленька Еліна приходить на болото, щоб розмовляти зі своїм померлим батьком, який одного разу показав їй, як пройти в серце трясовини. Для неї це свій світ, своє урочище, де вона ховається від сірої дійсності важкого сільського життя. Тут у неї тихі, неспішні розмови з татом про все. Там - маленьке фінське село у Північній Швеції; прискіплива фрекен Хольм, яка поставила собі завдання навчити «цих невдячних маленьких фінів» шведській мові, зрозуміло, насильно, тому що тільки так їй можна «внести лад у хаос». Для Еліни ж хаос – це насамперед несправедливість, нечесність. Ось чому вона стоїть на своєму, завжди чуючи голос свого загиблого батька: «Іди, йди далі! Не оступися!» І тоді її замучена життям мама зробить їй наприкінці несподіваний сюрприз.