Тріумф серця (2025)

Серпень 1941 року, концтабір Аушвіц. Після втечі одного з в'язнів розлючений комендант табору Карл Фріцш наказує вибрати десятьох чоловіків, аби заморити їх голодом у підземному бункері. Серед засуджених опиняється Францішек Гаєвнічек — чоловік і батько, який благає про помилування. У цей момент уперед виходить Максиміліан Кольбе, польський францисканець, і пропонує себе замість нього. Фріцш погоджується, розуміючи, що смерть відомого священника, який надихав католиків своїми публікаціями, буде для нього вигідною .

У камері, де панує темрява, холод і відчай, Кольбе бере на себе роль духовного провідника. Він не проповідує згори, а просто слухає, розмовляє й ділиться тим, що має. Поступово чоловіки, які ще вчора були незнайомцями, починають відкриватися одне одному, зізнаватися в минулих гріхах і знаходити в собі сили зустріти смерть не як тварини, а як люди. Вони співають молитви, і цей спів чути за стінами бункера, що викликає лють у нацистських охоронців, але дає надію іншим в'язням табору .

Минають два тижні. Один за одним чоловіки помирають від голоду й зневоднення. Коли залишаються лише Кольбе та троє інших, їх добивають смертельною ін'єкцією. Але те, що мало стати простою стратою, перетворюється на історію про те, як у найстрашнішому місці на землі людина здатна зберегти гідність і подарувати надію тим, хто вже втратив усе .