Мамо, я вагітна від інопланетянина (2026)

Мері — двадцятирічна дівчина, яка живе зі своєю гіперопікуваною матір'ю Синтією і проводить дні в ледарстві, переглядаючи аніме-жахи з щупальцями. Вона не має роботи, планів на життя й уникає будь-яких контактів із зовнішнім світом, поки поруч не оселяються нові сусіди: замкнений хлопець Боу та його владна мати Енн. Під час незручного, але доленосного знайомства між Мері та Боу спалахує дивний потяг, і незабаром дівчина розуміє, що вагітна. Але проблема не в тому, що вона не готова стати матір'ю. Проблема в тому, що батько дитини — не зовсім людина, а плід росте з неймовірною швидкістю, перетворюючи тіло Мері на поле битви з чимось іншопланетним .

Мері намагається переконати лікарів, що з нею щось не так, але ті лише відмахуються й звинувачують її в істерії, не вірячи жодному слову. Її мати, яка завжди втручається в усе, сприймає вагітність доньки як черговий привід для контролю, а Боу виявляється абсолютно безпорадним у ролі «батька». Залишившись наодинці зі своїм тілом, яке змінюється щохвилини, Мері змушена взяти ситуацію у власні руки. Їй доведеться пройти крізь низку моторошних і водночас кумедних випробувань, аби зберегти контроль над собою й вирішити, що робити з дитиною, яку вона не планувала і яка, можливо, становить загрозу для всього навколо .