Те саме літо (2026)

Четверо підлітків із передмістя Вікторвілла, штат Каліфорнія, проводять літо середини 1990-х так, як це роблять усі підлітки: ганяють на велосипедах, сперечаються через дрібниці й шукають собі місце у світі, де дорослі, здається, вже все вирішили за них. Але одного дня їхня компанія випадково знайомиться з жінкою, яка живе на околиці міста. Вона — колишня військова медсестра, і те, що вона пережила, залишило в ній рани, які не загоюються ні з роками, ні з тишею. Ця зустріч стає для підлітків тим самим поштовхом, який змушує їх подивитися на власні страхи й на те, ким вони насправді хочуть бути .

Спершу вони сприймають її як дивачку, але поступово між ними завʼязується звʼязок, який важко назвати просто дружбою. Жінка не повчає їх і не намагається стати їм за матір. Вона просто дозволяє їм бути поруч, і саме це стає для підлітків простором, де вони вперше можуть говорити про те, що їх лякає. Для кожного з них це літо перетворюється на подорож до себе, де вони вчаться співчувати, прощати й розуміти, що навіть найзламаніша людина здатна на щось справжнє. Коли літо закінчується, вони вже не ті, ким були на його початку, і ця зміна залишається з ними назавжди .