Майстриня Омюр (2026)

Омюр з пʼятнадцяти років живе не своїм життям. Батько віддав її заміж за нелюбого чоловіка, і вона народила трьох дітей, змирившись із долею, доки одного дня чоловік не зник безслідно. Минуло пʼятнадцять років. Омюр перетворилася на майстриню з ремонту — вона штукатурить стіни, кладе плитку й лагодить усе, що трапляється під руку, аби прогодувати родину. Її знають як «майстриню Омюр» в автомайстерні, де вона працює пліч-о-пліч із чоловіками. Руки в мастилі, збиті нігті, стомлений одяг — усе це стало звичним тлом її днів, і жінка давно перестала думати про те, як виглядає. Але одного разу дорослий син Мете кидає їй у обличчя слова, які ранять у саме серце: йому соромно за її вигляд. Цей момент стає для Омюр поштовхом до пробудження. Вона усвідомлює, що стара жизнь зайшла в глухий кут, і вирішує діяти інакше. Випадкова зустріч із людиною з минулого запускає ланцюг подій, які перевертають її світ .

Паралельно розгортається історія Мете, який навчається на медичному факультеті й зустрічається з Іпек із заможної родини. Він соромиться свого походження й бреше їй, що теж виріс у статках. Коли Іпек хоче познайомити його зі своїми батьками, Мете викручується як може, аби приховати правду про матір. Батько Іпек, Тунч, виявляється давнім знайомим Омюр ще зі школи, і доля знову зводить їх разом, коли він привозить машину доньки до майстерні. Омюр погоджується полагодити фонтан у його домі й навіть не підозрює, що там на неї чекає зустріч із власним сином та його нареченою. Її стосунки з дружиною Тунча, владною Неврою, не складаються з першого дня, і тепер Омюр опиняється в центрі чужої сімейної драми, де їй доведеться не лише відстоювати власну гідність, а й вирішувати, чи готова вона дати собі другий шанс на щастя .