Дон Леандро — маркіз де лос Монсальвос, який живе в розкішному, але занедбаному палаці в центрі Мадрида. Через борги він тулиться в підвалі власного будинку, здає кімнати під зйомки реклами й намагається зберегти хоч якусь подобу аристократичної гідності. Його єдина мрія — отримати титул «Grande de España», найвищу відзнаку іспанської знаті, яка відкрила б йому двері до вищого світу. Але реальність жорстокіша: щоб оплатити весілля доньки Мартіни зі спадкоємцем герцога, він змушений продати родинний палац. Саме тоді з'являється Софія Каррінгтон — елегантна й упевнена бізнес-леді, яка пропонує за будівлю чималі гроші. Леандро бачить у ній порятунок і починає залицятися до неї, сподіваючись укласти вигідну угоду .
Але за фасадом багатої покупчині ховається власна таємниця. Софія не має ні статків, ні становища, які демонструє: вона така сама самозванка, як і Леандро, яка грає роль людини з вищого світу, аби провернути оборудку й вирішити свої фінансові проблеми. Між двома аферистами спалахує взаємний потяг, який ускладнює і без того заплутану гру. Кожен із них намагається переконати іншого у своїй спроможності, не підозрюючи, що співрозмовник грає за тими самими правилами. Поступово їхнє протистояння перетворюється на своєрідний танець, де ніхто не хоче визнавати, що обидва давно вже втратили контроль над ситуацією .
Коли на горизонті з'являється колишнє оточення Софії, а фінансові махінації привертають увагу поліції, обом доводиться вирішувати, чи готові вони й далі грати в цю гру, чи, можливо, знайшли одне в одному те, чого не могли знайти в удаваному багатстві. Для Леандро це останній шанс зберегти обличчя перед донькою й братом, з яким він роками ворогує. Для Софії — спроба зрозуміти, чого вона насправді хоче, коли всі маски спадають .
