Лицарі-наїзники (1981)

Біллі — лідер мандрівної трупи, яка заробляє на життя, влаштовуючи лицарські турніри на мотоциклах. Він створив для своїх людей не просто шоу, а цілу спільноту, що живе за кодексом лицарської честі, запозиченим із легенд про короля Артура. У цьому королівстві на колесах знайшли прихисток ті, кого світ відкинув: диваки, артисти, люди без коріння. Але їхній ідеалістичний світ починає тріщати по швах. Місцеві корумповані копи вимагають хабарів, глядачі хочуть кривавіших видовищ, а спритні продюсери бачать у трупі лише спосіб заробити. Найбільша загроза виникає зсередини: «Чорний лицар» Морган, найкращий боєць Біллі, піддається спокусі слави й грошей і планує забрати частину трупи, аби виступати окремо .

Біллі відмовляється йти на компроміс. Він вірить, що їхній спосіб життя має сенс лише доти, доки вони тримаються кодексу, навіть якщо це означає жебрацтво й конфлікти з усім світом. Його впертість стає і його силою, і його прокляттям: вона надихає одних, але відштовхує інших, і поступово Біллі залишається дедалі самотнішим у своїй вірі. Коли Морган та його прибічники йдуть, а Біллі отримує важку травму під час чергового турніру, стає зрозуміло, що їхня подорож не закінчиться тріумфом. Фінальна сутичка між Біллі та Морганом перетворюється на болісне прощання з ілюзією, що можна побудувати рай на землі, не заплативши за нього всім, що маєш .