Плоский світ (2026)

Двоє самотніх людей, яких життя досі не балувало, випадково зустрічаються під час масштабної подорожі-паломництва. Обидва переконані, що Земля насправді пласка, і мають намір довести це світові, вирушивши до Антарктиди, аби перевірити, чи справді там сонце світить по двадцять чотири години на добу. Вони не герої й не борці за істину високого ґатунку — радше двоє людей, які знайшли одне в одному те, чого не знайшли ніде інше: співрозмовника, який дивиться на світ так само, як і вони, навіть якщо цей погляд виглядає безглуздо збоку .

Режисери Том Берклі та Росс Вайт описують свою історію як «малоймовірну пригоду про правду та кохання», де пошук сенсу, приналежності й любові в дедалі більш розʼєднаному світі виявляється важливішим за те, чи справді Земля має форму диска. Замість того щоб висміювати своїх героїв, фільм ставиться до них з теплотою: їхня віра в пласку Землю — це не стільки теорія змови, скільки спосіб знайти хоч когось, хто бачить світ так само, як ти. Подорож стає для обох не перевіркою наукових фактів, а можливістю нарешті дозволити собі бути почутими .