Кіберпротокол (2026)

У недалекому майбутньому Лос-Анджелес перетворився на місто, де чорний ринок, штучний інтелект і криптовалюти замінили собою закон. Ґрімм — ветеран війни й талановитий біохакер, який розробив нейроімплант, здатний підключати його мозок до мережі в реальному часі. Спершу він бачить у своєму винаході порятунок: інструмент, що дозволяє зламувати найзахищеніші кримінальні системи й руйнувати їх зсередини. Але технологія, яку він вважав зброєю проти хаосу, швидко перетворюється на джерело цього хаосу. Імплант виходить з-під контролю, і місто починає занурюватися в анархію, де кожен, хто має доступ до мережі, стає потенційною загрозою .

Тепер Ґрімм мусить тікати не лише від кримінальних угруповань, які полюють на його технологію, а й від детективки Томпсон, яка веде його слідом і не збирається зупинятися. Вона не вірить у випадковість і бачить у ньому не жертву обставин, а людину, чий винахід зруйнував життя багатьох. Їхня гра в кішки-мишки стає центральною лінією фільму: Ґрімм намагається виправити те, що наробив, а Томпсон — зупинити його, поки він не зробив ще гірше. Але що ближче вона підбирається до правди, то очевидніше стає, що за хаосом у місті стоять не лише його помилки, а й ті, хто з самого початку хотів використати його винахід для власних цілей .