Мартін Малл помер у 2024 році, залишивши по собі понад пʼятдесят років карʼєри, яку важко вкласти в одне визначення. Глядачі знають його як обличчя з «Розанни», «Сабріни — юної відьми» чи «Уліки», але сам він завжди вважав акторство лише способом оплачувати те, що любив понад усе, — живопис. Цей документальний фільм, розпочатий Бобом Саґетом ще у 2018 році й завершений Нілом Берклі вже після смерті обох чоловіків, намагається відповісти на питання, яке Малл сам собі ставив усе життя: ким він був насправді, коли не грав чергову роль .
Стрічка проводить глядача крізь усі його іпостасі: від музиканта й стендап-коміка в димних клубах сімдесятих, де його помітив Норман Лір, до ведучого сатиричного ток-шоу «Fernwood 2 Night», від полковника Мастарда в «Уліці» до Леона Карпа в «Розанні» — персонажа, який для свого часу був майже революційним. Але головна увага приділена не телебаченню й не кіно, а його картинам, які виставлялися в галереях по всьому світу, і тому, як він ставився до мистецтва як до єдиної справжньої константи свого життя. У фільмі звучать голоси тих, хто знав його особисто: Стів Мартін, Том Вейтс, Девід Алан Грір, а також архівні інтервʼю з Фредом Віллардом і самим Маллом, який розповідає свою історію з властивою йому самоіронією та небажанням сприймати себе надто серйозно. Це не спроба звести його до одного образу, а радше спосіб показати людину, яка все життя уникала визначень і саме в цьому знайшла свободу .