Тенцинґ (2026)

Для Тенцинґа Норґея гори завжди були частиною життя. Він виріс у середовищі, де Джомолунґму шанували як священну вершину, а не розглядали лише як чергову висоту для встановлення рекорду. З юності чоловік прагнув стати альпіністом, хоча більшість іноземних експедицій відводила місцевим шерпам другорядну роль. Навіть досвідченим провідникам доводилося доводити, що вони здатні не тільки переносити вантажі, а й брати участь у найскладніших сходженнях.

У 1953 році британська експедиція під керівництвом Джона Ганта розпочинає підготовку до нової спроби досягти вершини Евересту. Тенцинґ хоче увійти до команди як повноправний учасник. Завдяки підтримці дружини Дави та допомозі Джилл Гендерсон він отримує можливість показати свою майстерність.

Серед учасників експедиції особливе місце посідає новозеландець Едмунд Гілларі. Спочатку чоловіків розділяють культура, походження та різні уявлення про значення сходження. Проте спільна робота поступово стирає ці відмінності. Попереду — небезпечний маршрут серед льодовиків, стрімких схилів і крижаних прірв, де навіть найкраще спорядження не гарантує безпеки. Щоб наблизитися до вершини, Тенцинґу та Едмунду необхідно навчитися беззастережно довіряти одне одному.