За короля та батьківщину (1964)

Перша світова війна. Капітана Харгрівза призначають захищати солдата Артура Хемпа, якого звинувачують у дезертирстві. Харгрівз приймає призначення без особливого ентузіазму. Допитуючи свого клієнта, він дізнається, що Хемп записався в армію через глузування дружини і тещі. Через три роки неосвічений простий солдат, який дізнався про невірність дружини і виявився єдиним, що залишився в живих з усього загону після жорстокого бою, стає жертвою так званого «синдрому посттравматичного стресу»: втомлений до смерті від усього, Хемп просто «пішов погуляти». Через двадцять чотири години він усе ще йшов дорогою, коли його й затримали. Під час дачі показань Харгрівз починає відчувати симпатію до щирого і дещо заплутаного Хемпу. І вперше за всю свою військову кар'єру капітан починає сумніватися в армійських методах та ставленні до людини.