Червоний перець (1986)

Всевладний субедар (збирач податків) приїхав зі своєю озброєною охороною до села. І сам він, і його люди почуваються тут повними господарями, вільними чинити розправу з кожним, хто заборгував, хто насмілився підняти голову, хто просто не сподобався чи не вчасно попався на дорозі. І, звичайно, субедару і на думку не може спасти, що якась селянка може не відповісти взаємністю на його розташування, на наполегливі запрошення навідатися до нього в намет. Те, що Сона-баї не тільки не сприйняла як щастя звернене на неї увагу, а й відповіла на домагання ляпасом, для нього приголомшлива несподіванка. Він лютує, прагне помсти, він готовий вже не зупинитися ні перед чим, якщо вона не підкориться йому. Його люди оточили фабрику спецій (колись це був форт, а тепер у його дворі, що охороняється масивною брамою і стражником при них, жінки перебирають, сушать, товчуть стручки перцю), за високою огорожею якої сховалася Сона-баї, вимагають відчинити ворота. Як бути в цій ситуації Сона-баї, яка знає, що через неї справа може скінчитися спаленням села, яким загрожує субедар, кровопролиттям, загибеллю ні в чому не винних односельців, насильства, що розгулялося безумством? Поступитися? Боротися поодинці, попри відступництво тих, на чию допомогу вона хотіла б розраховувати?