Відлуння долі (1972)

Цього разу історія значно заплутаніша. Справа в тому, що після громадянської війни у ��сьогунаті було заборонено виробництво та зберігання важкого озброєння. Єдина гармата, що збереглася з тих пір, повинна була знаходитися в одного з невеликих кланів. Цю честь клан заслужив на полях битв за сьогунат Токугава. Але життя змінилося, настав мирний час. Клан, у якого зберігалася гармата, був небагатий, а хорошого металу не вистачало. От і пустили гармату на господарські потреби. З того часу минуло близько ста п'ятдесяти років. Сьогунат якимось чином дізнається, що гармати у клану більше немає. Це хороший привід, щоб звинуватити клан у зраді і відібрати їх землі. На щастя клану, у ньому живуть нащадки зброярів, які зберігають, незважаючи на заборони, секрети виготовлення гармат. Виготовляється нова гармата, її хочуть представити комісії сьогуната, так, як це і є стара гармата. Але «тіні» не сплять. Вони дізнаються про задуми клану. Тепер «тінь» треба або знищити гармату, або довести, що клан займається їх виробництвом. В обох випадках клан буде знищений. Клану ж треба доставити гармату до місця її офіційного зберігання та заміни сліди виробництва. Для реалізації своїх планів клан наймає мисливців за тінями.