що попалися (1982)

Він мав повернутися до рідного села увечері. Але повернувся вдень. У всьому винні чортові хлопчаки! Ця двійця вирішила піддивитися за тим, як Генрі Чатвілл розважається з юною повногрудою дівчиною, але дуже не вчасно один із них звалився в річку, порушивши лісову тишу відчайдушним криком. Тих, хто завадив йому отримати те, що він хотів, Генрі не знайшов. Однак знайшов щось гірше. Свою дружину, біляву красуню Емі, яка розважалася на сімейному ложі із заїжджим копом. Дівчина залишилася під домашнім арештом, а ось нещасний поліцейський отримав сповна. Спочатку – добовий висновок у льоху місцевого бару, і танці збожеволілої сільської п'яні над його головою. Потім хлопця вимазали гарячою смолою та пір'ям, після чого він став жертвою, а Генрі та його товариші по чарці – мисливцями.

Такого не може бути? Може, Чатвілл – син того самого священика, що заклав перший камінь (чи, точніше сказати, колоду) у цьому селі. Тут він, і лише він – закон. Тут його слово, і тільки його слово – те, з чим не можна погодитись. На все це крихітне поселення, що деградує з року в рік в ім'я Господа нашого Ісуса Христа – лише дві розсудливі людини: сестра Генрі, Міріам та її чоловік. Але вони не мають права голосу. Що ж до копа, то він має стати одним із багатьох: тих, хто був тут убитий, а потім закопаний у поспіхом викопаних могилах, наче тварина. Саме така доля може чекати на чотирьох студентів із цілком благополучного міста, розташованого неподалік. Вони бачили полювання на поліцейського, вони бачили жертву, вони бачили його переслідувачів. І негайно звернулися по допомогу до шерифа, таким чином підписавши собі смертний вирок.