Юлій Цезар, завойовник Галлії (1962)

54-й рік до н. Гай Юлій Цезар готує військову кампанію для завоювання Британії. Поряд із зовнішніми ворогами полководцю доводиться боротися з противником його планів у сенаті - великим оратором Марком Тулієм Цицероном. Тим часом у зайнятій римлянами Галлії піднімає повстання колишній раб Верцингіторігс. Нападаючи на римські табори, загони галлів ведуть боротьбу звільнення. Цезар вирішує придушити повстання, але не вистачає військ щодо повноцінної військової компанії. Зібравши 50-тисячну армію, Юлій вступає в нерівну сутичку з армією галів біля стін фортеці Алезія. Переважна за чисельністю війська галів не витримують багатоденної облоги і натиску легіонів Цезаря. Щоб врятувати свій народ від подальших мук війни, Верцингіторігс змушений здатися і кинути свій меч до ніг Юлія, визнавши владу Риму. Після цієї битви Цезар сказав: 'Я бився і переміг, але я не зміг завоювати людський дух, який також непереможний, як ці хмари...'