Дід Азіз (2005)

Дві людини загублені в океані піску. Іштар, весела дівчинка, і її дід, Баб Азіз, сліпий дервіш. Їхня мета – велике возз'єднання дервішів, яке відбувається кожні тридцять років. Але дізнатися, де це станеться, кожен намагається, виходячи зі своєї віри. Кожен має почути нескінченну тишу пустелі своїм серцем. Поки вони перетинають безмежний простір пустелі по пісках, що обпалюють, вони зустрічаються з іншими людьми. Осман, який страждає на прекрасну дівчину, яку він знайшов на дні криниці... Зайд, чиї пісні оспівують чудову красуню. яку він втратив ... Тут і Принц, який відмовився від свого королівства, щоб стати дервішем - стародавня легенда, яку Баб Азіз розповідає Іштар, поки вони долають важкий шлях. Пустеля – друг дервіша, проте протягом усього часу вона не відкриває Баб Азізу секрету: місця збору. Літній чоловік востаннє цілує внучку, перш ніж відправити її із Зайдом у буяння фарб та чарівні звуки збору. А для Баб Азіза настав час злитися з пісками, ставши частиною безлічі переказів і легенд, які витають над пустелею, як мрія, та інша мрія, і ще, і ще, і так до нескінченності, подібно до піщинок у пустелі. Насер Хемір створив щемливу поему про нестримний наступ хиткіх пісків Ірану та Тунісу.