Давид та Голіаф (1960)

Ця історія описана на сторінках Старого Завіту. У ті давні часи молодий пастух Давид прийшов у місто Яхву з метою закликати народ Ізраїлів на боротьбу проти филистимлян-ханаанців. Починалася війна. Старий цар Саул не може воювати. Пророк Самуїл пророкує швидкий кінець його царювання. У цей час на полі битви Давид, озброєний тільки однією пращею, вступає в поєдинок проти одягненого в сталеві лати велетня Голіафа. Спритний юнак, влучним кидком каменю збиває з ніг Голіафа, а потім, наступивши ногою йому на груди, відсікає ворогові голову. Ізраїль вільний. Юнак стає улюбленцем народу і незабаром його буде проголошено царем Юдеї.