Викрадення у Парижі (1972)

Коли натовп, занурений у як ніколи судомні турботи про подарунки, авіаквитки, якнайшвидше завершення справ, підстьобує бігти ще швидше бажання погрітися і випити чогось міцного. Цей натовп ніколи не буває настільки байдужим, як напередодні Різдва. Оспіване карамельними хоралами сімейне свято ― ідеальний час для злочину, якого ніхто не помітить, будь у нього бодай тисяча свідків. Полковник Касар, міністр внутрішніх справ однієї північноафриканської держави, справедливо розсудив, що в ці дні в цьому місті йому найпростіше розправитися, не залишивши слідів, з тим, хто йому заважає.