Блю (1993)

Їхні душі, прополощені в синьку дощу, обсихали на гілках у райському саду, їхні синяво-чорні гріхи неслися клаптями попелу в небеса. А вони йшли у синю тишу, туди, куди їх заслав творець. Прийшов день, і він сам вирушив за ними. Десь у безмежній синяві вони зустрілися: святий Себастьян, художник Караваджо, король Едвард Другий, філософ Вітгенштейн, кінорежисер – Джармен, а ще Ісус, Пилат, Юда…
І тільки діва Марія залишилася на спорожнілій Землі, бліда, всміхнувшись до вухом з простоволосками, вона зворушилася з простоволосою, вона зворушилася з простоволосою телекамер.