Геній (2015)

Нью-Йорк, кінець 1920-х. Максвелл Перкінс — редактор видавництва Scribner's, який уже відкрив світові Фіцджеральда й Хемінгуея. Одного дня до його кабінету потрапляє рукопис невідомого письменника Томаса Вулфа — хаотична, майже тисячосторінкова купа паперу, яку до нього відкинули всі інші видавництва. Перкінс читає кілька сторінок і розуміє, що перед ним не просто талановитий автор, а щось значно більше. Він пропонує Вулфу контракт і береться за те, що згодом стане їхньою спільною одержимістю: перетворити цей вибуховий, нестримний текст на книжку, яку зможе прочитати світ .

Між редактором і письменником завʼязується дружба, яка межує з залежністю. Вулф пише тисячі сторінок, Перкінс викреслює, скорочує, сперечається з ним годинами, а потім іде додому до дружини й дітей, яких майже не бачить. Роман «Поглянь додому, ангел» стає бестселером, і Вулф присвячує його Перкінсу. Але наступна книжка — «Про час і річку» — вимагає ще більших жертв: пʼять тисяч сторінок, два роки виснажливої роботи, сварки з коханою Елін Бернстайн, яка ревнує його до редактора, і поступове усвідомлення, що слава не робить людину щасливішою. Коли Вулф звинувачує Перкінса в тому, що той «покалічив» його книги, їхня дружба тріщить по швах. Але туберкульоз, який забирає письменника, ставить усе на свої місця: перед смертю Вулф пише листа з проханням про прощення, і Перкінс залишається з рукописами, спогадами й питанням, яке не дає йому спокою — чи справді він робив книжки кращими, чи лише іншими .