Саллах Шабаті (1964)

60-ті роки для Ізраїлю – час великих переселень: сотні людей у ��цей період приїжджають до країни. Ентузіасти мріють про новий суспільний устрій, заснований на рівності та взаємодопомозі. Саме тоді розвивається система кібуців. Кібуц – це специфічний сільський населений пункт, де всі працюють на громаду. Жодної зарплати члени кібуцу не отримують, але необхідне видається із загального фонду. Оскільки працює принцип «чи кожному - чи нікому», кібуц не може дати все й надміру. Наприклад, автомобіль залишається поза благ, що розподіляються кібуцем.

І ось у такий час приїжджає з Марокко з дружиною і дітьми чоловік на ім'я Салах Шабаті. Простодушний і трохи лінивий, герой не дуже хоче жити в бараку і робити нудну роботу. Тому Салах Шабаті цілими днями грає в нарди з сусідом і намагається придумати, як отримати хороше житло і більше грошей. І тут розпочинаються вибори до місцевих органів самоврядування, де важливий кожен голос. І кожна партія щось обіцяє. А якщо проголосувати за всіх... Може, це не вийде. Але якщо хтось втратив білого пуделя і пропонує винагороду, можна притягнути якогось собаку... Не обов'язково ж білий? І не зовсім пуделя... На жаль, не виходить у Салаха заробити таким чином. Але він має доньку на виданні. За марокканською традицією бажаючий одружитися має заплатити викуп. І наречений є, але кібуц не дасть грошей на такі дурниці. Тут так не заведено. Як бути?.. Все, звісно, ��буде добре. І не лише у Салаха Шабаті, а взагалі. Саме тому фільм, знятий у класичних традиціях світового кінематографу шістдесятих, так подобається сучасному глядачеві – і не має значення, коли саме відбувається кінопоказ.