Чи не грози Південному Централу, попиваючи сік у себе в кварталі (1995)

Молодий афроамериканець на прізвисько Попільничка переїжджає до Південного Централу до свого батька, де рідкісний юнак доживає до 18. Хлопець пишається, що вони з батьком майже ровесники - він старший за тата всього на два. Пишається він і бабулею, яка в свої похилого віку покурює і не соромиться міцних слів. Незабаром Попільничка зустрічається зі своїм кузеном на прізвисько Лок Дог. Цей хлопець-гангстер, у його особистому арсеналі не тільки пістолети і автомат, але і ядерна боєголовка радянського виробництва для самозахисту, зрозуміло. Попільничка має вибрати подальший шлях у житті: він може стати «просто хорошим чорношкірим» або «небезпечним чорношкірим», приєднавшись до банди свого кузена.