Право не відповідати на запитання (1996)

У свій перший день служби в поліції Крістін Пейлі отримує вказівку про те, наскільки груба вона має службу. На неї чекає звичайна робота поліцейського, у тому числі - арешти. За час роботи перед Пейлі проходить ціла галерея людей з усіх верств суспільства. Кожен має свою історію: іноді – смішну, іноді – трагічну, іноді – трагікомічну. Серед них – і підозрювані, і жертви. Наприклад, Том Харріс, який, керуючи машиною в нетверезому стані, збив на смерть дівчинку; або Ніколь Савіта, ВІЛ-інфікована вчителька, яка стала жертвою вуличного нападу після того, як була звільнена через хворобу. Крістін виглядає інакше, ніж інші поліцейські, і веде себе не так, як більшість. Наприклад, вона не їсть пончики, заслуживши у колег прізвисько «чокнута вегетаріанка». Але незабаром досвідчений і жорсткий лейтенант Майк Брослі починає відчувати, що новий співробітник має все, що потрібно для виконання цієї важкої та небезпечної роботи.