Сіндбад (1971)

Синдбад, вже зовсім немолодий пан, згадує своє життя, яке зводилося в основному до жінок і тілесних насолод. Якось під час гоління один перукар сказав йому: «Якщо і є ціль у житті, то це жінки». А ще хтось: «Коли любиш, принаймні живеш». Але, будучи ще живим, Сінбад дивиться на прожиті роки з іншого світу. Смерть, одягнена в яскраві кольори, видається йому найвищим проявом буття, і він сміливо йде їй назустріч.